ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ В КНИГАХ?
«Легенди Хійтольського лісу» — це серія книг, складена з оповідань, авторами яких є божества, духи, люди й сама природа. Багато років я збираю, упорядковую та записую в художньому вигляді історії, загублені в інших світах. Я називаю свій роман філософським фентезі, де боги грають в люди, а люди граються з богами, проте всі вони самі вирішують свої долі, не виконують жодних високих призначень і пророцтв, не здійснюють проклять…
Всі ці речі заховані в глибині сюжету. А ззовні — гостра драматична історія, складні конфлікти й багато психологізму. Це перетворює фентезі на темне, проте у моєму світі не знайшлося місця для беззмістовного зла й надмірної жорстокості.
Книги народилися з пристрасного бажання збагатити моє буденне життя народною поезією та людською фантазією, сповнити все богами й чарами, які перетворили б рутину на захопливу пригоду, а іноді — на загадковий лабіринт, повен нерозгаданого дива...
ЧИМ ОСОБЛИВИЙ ЦЕЙ СВІТ?
Тим, що він розділений на дві точки сприйняття. З боку людей все виглядає класичним фентезі: магія, чаклуни, чарівні речі та істоти, ритуали, молитви богам… Але з боку інших істот усе вище перелічене — високі біотехнології, генна інженерія, а самі люди — штучний інтелект, створений на вуглецевій основі. Отож, фентезі це чи кіберпанк? Скоріше фентезі, але тільки тому, що історій через людську призму сприйняття значно більше.
УСЯ МОЯ ТВОРЧІСТЬ ФОЛЬКЛОРНОМУ У ҐРУНТІ
Давно минув той час, коли я бездумно запозичувала імена, назви й естетику від різних джерел і культур. Тепер я стою на твердому фундаменті зі своєю міфологією та естетикою..
Але цей світ виріс не на українському (слов'янському) ґрунті. Моє головне натхнення — міфологія і фольклор тих народів, де збереглося багато архаїчних рис. Найбільший вплив мають фінський епос «Калевала» та саамська міфологія.
Угро-фінська та саамська культури — лише тло, на якому збудовано світ. Світ архаїки та північної суворості. Проте у моєму фінсько-скандинавському вінегреті чимало українського духу. Як людина, яка виросла в іншій культурі, всотала з молоком українські казки про лісовиків та відьом, я зрозуміла, що неможливо відірвати себе від коріння, бо в самій глибині людства коріння одне. У кожному куточку світу є свої локальні варіації міфів та казок, але фундаментально всі вони про одне й те ж.
