1. Вість про дитинство Хілланейд

© K. D. Lumitar

У глухих туманних нетрях прадавнього лісу народилася панна, і нарекли її Хілланейд — діва морошки. То була юна богиня-халтія1, донька великого бога і господиня Хійтоли2. Маленькими кроками пізнавала вона світ, пристрасно вивчала крихти того дива, що його сотворив премудрий отець та інші боги, і радісно зачаровувалася красою божого світу.

Із багряних крапель крові зробив їй батько чарівне намисто, а в кожній намистині запечатав таємне письмо — складне плетиво сітей, у якому чаїлося зерня найлюбіших її творінь. «Десь у нашім лісі заховано храм, а у нім — цілі скрині кривавого намиста, костяного й листяного скарбу, дивовижного письма у химерних книгах, які не дано прочитати нікому, окрім богів» — полюбляв казати всесильний батько. Хілланейд палко бажала побачити все те дорогоцінне зібрання. Прочитати бодай одну книгу з літопису тисяч минулих літ!

А найбільше мріяла створити свою намистину. Малесеньке зерня, з якого виросте нове, досі небачене життя! О, як же вона бажала чарувати в плоті, як молила батька подарувати їй душі! Халтійка відчувала в собі силу створити перше дитя, але ніхто не приходив їй на поміч.

Очі Хілланейд повнилися слізьми, кривились вуста й маленькі плечі тряслися від німого плачу: вона хотіла щось сказати, але вже не вірила у силу свого слова… Було видно, як бореться її серце — розбурхана пристрасть із гіркотою самотності, гідність богині із ганьбою благання.

«Візьми мене з собою» — промовляли очі.

Проте ніхто не дослуха́вся тих молінь, і вона знову залишалася на самоті, пленталася килимами вікової глиці, гойдалася на стеблах в’юнких рослин, купалася в гарячих озерах і дихала білою парою лісових вод. Ніжила тіло, витирала сльози й силкувалася розгадати, чому вона у цій прекрасній темній в’язниці...

Хілланейд народилася на самому дні глибокого лісу, серед вічної сутіні. Печера з хійтольських велетів-ялин заховала сонце навіки, і жодна крапля дощу не сягала дна, жоден вітерець не міг зворушити застояні пахощі глиці, яка пріла тут, либонь, із початку віків. Очі дівчинки тішило м’яке світло грибів, що звисали жовтими гірляндами зі стовбурів, бляклою просинню пробивалися з трухлявих дір і тліли вологими вогниками під ногами. Слух дівчинки колисав солодкий плач сови. Тіло дівчинки живило молоко з боліт, створених лише для безсмертних вуст. Спрагу дівчинки тамував солодкий трунок із деревних соків, дощів і туманів. Ялинові сльози скрапували зі склепіння стовбурів і напували її та все живе під собою.

Хілланейд росла на казках, які розповідали їй батько з матір’ю, вивчала пісні птахів, мови лісових жителів і письмо лісових духів.Вона багато вчилася й читала. І скоро дізналася, що лісовий батько споконвіку є покровителем усього живого в Хійтолі та хранителем її дарів. Володіння його родючі та буйні, у достатку там і звіра, й харчу для нього. Але ґаздує він своїми землями грізно й криваво; ім’я його застигло моторошним прокляттям на вустах лісового народу. Мешканці чужих земель і зовсім забули його справжнє ім’я. Його називали лісовим паном, лісовим ґаздою, лісовим звіром або лісовим чоловіком.

А Хілланейд називала його просто батьком.

І не вірила переказам, бо любила батька, і любила лісову в’язницю, а понад усе любила диво нового життя, яке той умів творити. Вона й далі чекала, і вчилася, і читала, і росла… А тоді сталося — до бажань Хілланейд дослухалася її матір М’єліка. Лісова богиня допомогла доні написати душу й зіткати зерня, що менше за порошинку в сотні разів, навесні зернина в лоні Хілланейд розпустилася і батько запліднив її плодом. І тоді юна халтійка розродилася дітьми, що снували тілом неньки у пошуках молока. Щаслива матінка плекала ніжні крихкі створіння, живила їх соком плодів, а затим сповила у повиток і благословила на нове життя.

Лісового батька звеселяли ті дівочі втіхи. Успіхи Хілланейтсі розчулили його душу, і він дозволив їй побачити нові дива…

---

1Халтії — духи, діти богів, хранителі й покровителі лісу, поля, гір та всього живого в нім.

2Хійтола — ліс Хійсі, лісового духа в образі лося. Назва походить від його імені і буквально значить «країна Хійсі».

НАСТУПНИЙ РОЗДІЛ...